Що таке навчання через досвід?

Навчання на основі досвіду або ж емпіричне навчання (англ. experiential learning) – це процес, під час якого учасники освітнього процесу розвивають компетентності через власний досвід. Досвід є особливо важливим, коли йдеться про навчальні результати, які дуже важко розмістити на шкалі “правильно” – ”неправильно”. Досвід дозволяє знаходити не “правильні”, а кращі рішення в певному контексті, в певній ситуації. 

Навчання на основі досвіду дає можливість розвивати компетентності, оскільки здобувачі освіти “пропускають” досвід через себе, переживають емоції, формують ставлення до предмету досвіду, отримують знання про нього і навички як діяти під час подібного досвіду у майбутньому. Тож весь комплекс навчальних результатів проявляється в зміні поведінки. 

Навчання через досвід:

• поєднує безпосередній досвід з рефлексією;
• спирається на попередні знання та досвід здобувачів освіти;
• потребує активного залучення;
• заохочує співпрацю та обмін ідеями і поглядами.

Для навчання на основі досвіду в освітньому процесі можемо використовувати три основні джерела досвіду здобувачів освіти: змодельований, власний досвід та досвід групи.

Змодельований досвід – це досвід, спеціально створений під час освітнього процесу. Для цього використовують різноманітні інтерактивні методи навчання, наприклад симуляційні або рольові ігри, метод кейсів, різного роду обговорення – акваріум, дебати тощо. Також змодельований досвід можна отримати, застосовуючи проєктний підхід до навчання. 

Важливо зазначити, що навчання через досвід відбувається не лише завдяки змодельованим ситуаціям. Кожна людина має власний автентичний життєвий досвід, який можна обговорювати та використати для навчання. Усі ми спостерігали різні природні явища, стикалися з необхідністю обраховувати, вимірювати, планувати, взаємодіяли з різними людьми і бачили різну поведінку. Для того, щоб навчання набувало значущості і сенсу, необхідно постійно показувати зв’язок між навчальним матеріалом та життєвим досвідом тих, хто вчиться.

Присутність та взаємодія в групі також є потужним джерелом досвіду і часто використовується для досягнення навчальних цілей. Переживання процесів групової динаміки – формування, розчарування, інтеграція та ефективне функціонування – створює багато матеріалу для обговорення та дозволяє ухвалювати важливі рішення, які можна використовувати в житті.

Часто під час індивідуального та групового навчання ми у різних варіаціях використовуємо всі три джерела навчання через досвід і шукаємо зв’язок між ними. 

Що це означає на практиці? 

• Вчителям варто обговорювати наявний досвід, знання та розуміння теми учнями перед тим, як починати її вивчати. 
• При плануванні навчання варто думати про моделювання досвіду, який може бути корисним учням та ученицям при вивченні певної теми (наприклад, підшукати або й створити якусь рольову чи симуляційну гру).
• Плануючи навчання, потрібно залишати достатньо часу для осмислення (рефлексії) та обговорення здобутого нового досвіду.

Одним з найвизначніших теоретиків та практиків навчання через досвід є освітянин зі США Девід Колб. Його монографія “Experiential Learning: Experience as the Source of Learning and Development” (Навчання через досвід: досвід як джерело навчання та розвитку), яка вийшла у 1984 і була перевидана в 2015, є загальновизнаною класикою. Колб визначає навчання через досвід як "процес, завдяки якому знання створюються шляхом трансформації досвіду. Знання є результатом поєднання розуміння та трансформації досвіду".

Теорія навчання через досвід Колба представляє цикл з чотирьох етапів: 

1. Досвід.
Учні виконують реальну діяльність: досліджують проблему, збирають інформацію, створюють продукт, організовують подію. Це активна фаза – дія.

2. Рефлексія.
Після виконання завдання важливо зупинитися й обговорити: "Що відбулося?", "Що було складно?", "Що вдалося?", "Як я почувався / почувалася?". 

Таке обговорення, яке організовує педагог, часто називають дебрифінгом. Воно допомагає побачити ситуацію з боку і зрозуміти власний внесок. Детальніше про цей ключовий етап – далі на курсі. 

3. Узагальнення.
На цьому етапі учні формулюють висновки: "Чого ми навчилися?", "Які правила або принципи можемо сформулювати?", "Що це означає для нашої теми?".
Тут досвід перетворюється на знання.

4. Застосування.
Учні думають, як використати нові знання і вміння далі: у наступному проєкті, в житті класу, у громаді. Саме тут відбувається зміна поведінки – головний показник навчання.