Що таке дескриптори?

У контексті компетентнісного підходу (зокрема, Рамки компетентностей для культури демократії Ради Європи), дескриптори — це набір конкретних, деталізованих тверджень, які точно описують, що саме здобувач освіти повинен знати, розуміти та вміти робити, щоб підтвердити володіння певною компетентністю.

Дескриптори розроблені для кожної з двадцяти (20) компетентностей Рамки КДК.

Як можна використати дескриптори?

  • оцінювання поточного рівня володіння кожною з компетентностей для визначення напрямів подальшого розвитку та навчальних потреб;
  • виявлення рівня володіння компетентністю досягнутого після періоду навчання;
  • розробки, імплементації та оцінювання освітніх практик в умовах формальної та неформальної освіти.

Як описані та структуровані дескриптори?
Дескриптори сформульовані мовою навчальних результатів. Вони містять дієслово активного стану, а описувана поведінка підлягає спостереженню та оцінюванню. Вони чітко співвідносяться з одним із трьох рівнів володіння компетентністю:

  • базовий
  • середній
  • високий

Існує два набори:

  • скорочений набір: 135 головних дескрипторів (з чіткою вказівкою на один із трьох рівнів).
  • ширший перелік: 447 дескрипторів, що включає головні та додаткові перевірені дескриптори.

Дескриптори мають кумулятивний характер. Це означає, що, ймовірно, особа, яка демонструє поведінку високого рівня, також виявлятиме поведінку, характерну для середнього та базового рівнів.

Рівні володіння не слід прямо пов’язувати з рівнями освіти (наприклад, початкова/середня школа). Хоча деякі знання можуть розвиватися пізніше, цінності, ставлення та вміння можуть формуватися вже в ранньому віці.

Використання дескрипторів пов'язане з цілеспрямованим та добре спланованим спостереженням поведінки учнів у контексті КДК.

Повний перелік дескрипторів можна подивитися у Томі 2 "Дескриптори компетентностей для культури демократії".